|
Прокладання трубопроводів з НПВХ повинно здійснюватися в відповідності з проектною документацією, затвердженою у встановленому порядку з дотриманням вимог «Инструкции по проектированию и монтажу сетей водоснабжения и канализации из пластмассовых труб» СН 478-80, «Инструкции по проектированию технологических трубопроводов из пластмассовых труб» СН 550- 82, діючих будівельних норм , правил і інших нормативних документів.
При цьому слід враховувати зменшення сумарної довжини при з'єднанні труб за рахунок розтрублюючої частини, довжина якої наведена в таблицях.
| Диаметр d, мм |
Длина, мм |
|
110 |
116,0 |
| 160 |
134,5 |
|
225 |
154,0 |
| 280 |
172,0 |
|
315 |
184,0 |
|
В залежності від фізико-хімічних властивостей речовин, що транспортуються, призначення трубопроводу, допускається застосування чавунних з'єднувальних деталей.
В зимовий період при температурі повітря нижче 0°С монтаж трубопроводу з НПВХ необхідно проводити в траншеї. Монтаж водопроводу з НПВХ труб (включаючи складання з'єднань на гумових кільцях) необхідно проводити при температурі повітря не нижче мінус 10°С.
Труби з розтрубами вкладають з таким розрахунком, щоб в готовому трубопроводі розтруби розташовувались проти руху транспортуючого продукту.
Труби ПВХ стійкі до всіх ґрунтових умов і не потребують ніякого захисту від корозії.
Труби ПВХ не можна покривати агресивними фарбами або розчинниками і засипати матеріалами забрудненими ароматичними вуглеводами, фарбами або розчинниками.
Для відповідного та швидкого монтажу труб НПВХ треба мати добре підготовлений рів для їх прокладання.
Траншею треба викопувати до такої глибини, де немає можливості для промерзання, тобто глибиною 1,0 до 1,8 м в залежності від клімату і від типу ґрунту. Ширина траншеї залежить від зовнішнього діаметру труби.
В траншеях з сухим щільним дном без гострого каміння спеціальної постелі для труб не треба. На скелистому і кам'янистому ґрунті труби треба покласти на постіль з піску, суглинку або дрібних камінців. Цей матеріал насипають товщиною 0,15 м і щільно трамбують. В небезпечних місцях треба побудувати захисні бетонні або глиняні перегородки, які попереджують від руйнування траншеї. Далі заповнюють простір біля труби, щоб забезпечити достатній опір з усіх боків. Для досипки використовують викопаний ґрунт, наприклад, пісок з камінцями максимальної величини не більше 20 мм. Ущільнення виконується вручну або вібратором. Важливо не допускати пустот під трубою. Подальше заповнення траншеї проводиться ґрунтом, якщо максимальна величина частин не більше 300 мм.
Місця з'єднань і самі труби засипаються тільки після позитивно проведеного випробування на тиск.
|
